Горор про штучний інтелект в рейтингу PG13. Дитяча лякалка з усіма витікаючими. Але ефект моторошної долини все ще на місці

Міцний детективний триллер на фоні постфашистської Іспанії з важливим соціальним підтекстом.

Чудова напівбіографічна драмеді про дорослішання в сім’ї наповненій любов’ю. Любов’ю до творчості, своєї справи і один до одного. Прекрасні акторські роботи.

Романтична роуд сторі про пошук себе і свого місця в світі. А ну і про канібалізм…

Ще один мужицькій серіал від Тейлора Шерідана. Зі чудесним Слаєм в головній ролі. Дивитися безумовно

Непогана екранізація міцної наукової фантастики з елементами екшну від Вінченцо Наталі. Добре просідає в другій половині сезону і в мотивації головних поганців. І як же Хлої Морец не пасує роль Флін. Але все ж, чекатиму другого сезону (бо непоганою фантастикою не розкидуються)

Вдумлива екранізація псевдоісторичного детектива з шикарним Гаррі Меллінгом (хто б знав, що Дадли Дурсль виросте в такого крутого актора) і Бейлом, якому було нічого грати. Бере більше готичною атмосферою і останнім оцеотповоротом

Щось мене беруть сумніви. Хенкса важкувато сприймати в ролі Уве, в нього занадто добре обличчя…

Міцний камерний трилер с приємними нотками сарказму, замішаний на критиці снобів, які на справі не представляють собою нічого. Добротна роль Файнса і класна Голта.

І поки дивилася, відчула щемку ностальгію за такою Туреччиною. Лінива розмореність від сонця, згорівший лоб і вилиці, хамам, «купи килим!», навіть восьминіг на голові (вони це всім роблять?). Режисерка вміло вловила розслаблений темп того відпочинку

Чуттєва, тілесна драма про динаміку батько який не хоче дорослішати і залишився в постійному пубертаті і донька що стрімко стає жінкою. Фільм, де «ЯК» важливіше за «ЧОМУ».

Фестивальне кіно у всій своїй красі, де горор тільки обкладинка для життєвої драми. Коли минуле і власні гріхи жахаючим, непід’ємним тягарем не дають можливості жити далі. Один із тих будинків з привидами, де зрозуміло, чому залишилися.

Серіал закрили. Тепер цікава ідея так і залишиться ідеєю. 1899 являє собою збірну солянку архетипів на кріповому кораблі, які просто страждають. Жоден персонаж не запам’ятовується, жоден не викликає співчуття і їх банально занадто багато

Сюжет і головний оцеотповорот передбачається з третьої серії і всі п’ять, що залишилося, доводиться чекати поки персонажам дійде, що коїться. Глядача вважають неуважним ідіотом, тикаючі підказки під самий ніс і це більше всього ображає. Пітьма краще, тому – закрили і добре

Але знято дуже гарно і дорого (і це ще раз підтверджує мою теорію, що самобутнім режисерам не можна давати багато грошей, вони перестають думати про історію, а тільки витрачають час на фінтіфлюшки)

Більше про візуальну і монтажну вигадливість, ніж про сюжетні перипетії. Гарно, чуттєво (хоча майже цнотливо як для Пак Чхан Ука), але сама історія не викликає бажання передивлятися.

Воно таке дурненьке – з поганим сценарієм, дивною проблематикою і шаблонними діалогами. Але троль чудесний і це дещо покращує ситуацію

Скляна цибуля втратила витонченість першої частини, загубивши її в гонитві за видовищністю. Просто яскравий бездумний атракціон з відомими акторами. Хотілося все ж розумного детектива

Не найкращий фільм Макдони, але все ще один з найкращих фільмів року. Пронизлива, повільна розмовна драма про самотність, нудьгу, кризу середнього віку і людяність.

Це ніби Mean Girls закинули в сьогодення і приправили тіктоковими трендами. Яскраво, в міру безглуздо, з класними шмотками (що часто і привертає увагу у підліткових фільмах)

Серіал що тримається на атмосфері (хоча трохи не вистачило світобудування) і чудесній грі Дженни Ортеги. Детективна арка дуже простенька і головний антагоніст вгадується зі своєї першої появи, але це не знижує захоплення від побаченого

Занадто прямолінійна метафора людських взаємовідносин в контексті агресор/жертва.

Більше про музику, ніж про сюжет. Якщо небезпечно говорити – співай. І він співав

Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво. Дивитися тільки з сабами

Псевдобайопік з шикарним Редкліффом в образі музикального пародиста, який міг зайти більше, як би я більше була в темі, хто ж такий Ел Янкович. Але все ж історія смішна і дуже зворушлива

Спроба повторити успіх Ножів наголо, але менш вигадлива. Ніби взяли Clue 1985 року, приправили стилістикою Андерсона (навіть зняли його улюблений акторів) і щедро розкидали відсилання на знакові детективні твори. На виході отримали досить спірний продукт з крутим кастом

Нічого не очікувала від цього фільму, а отримала купу породистих скримерів, трохи(окей, більше ніж трохи) психоаналізу, класну драматичну гру головної героїні і крутого монстра. Додали більше ніж треба. Тригер ворнінг: смерть кота

Не стільки про вбивцю, скільки про гроші і деонтологію. Повільна, тиха медична драма, яка викручує свій потенціал на повну в одній із останніх сцен Едді Редмейна.

Варвар по праву може претендувати на найкращий горор року. Так міг би зараз знімати Гічкок – з грамотним накручуванням напруги, вдумливим підходом до історії, за якою цікаво слідкувати і героями, які ведуть себе як справжні люди, а не якісь припадочні лемінги-самогубці.

Гарна містична історія, але дуже вторинна. Все тримається на Ессі Девіс

Хотіла написати, що антологія не рівна. Але вона рівно фігова. Без саспенсу, жаху і адекватної проблематики. Безглуздо. Єдиний цікавий епізод – Аутопсія. Все інше – пародія на Лавкрафтовський невимовний жах з гумовими монстрами. Розчарована

Перші дві серії поки не справили очікуваного враження. Дещо комічно, зовсім не страшно і передбачувано.

Це один із найкращих жіночих перфомансів останнього часу. Особливо завершальний розпачливий монолог Перл. Міа здивувала

Дуже дитяче, дуже миле, яскрава казка, яку приємно дивитися весь довгий хронометраж. Зроблено прицільно для дівчат.

Цікаве міфобудування єдиний плюс екранізації. Ні горору, ні саспенсу, посередні актори, не втриманий темпоритм, характери персонажів показані широкими мазками і ніякого значення для сюжету не несуть (нічого не змінилося би, прибери наркозалежність героїні).

Фленеган в якій раз підтвердив, що він найкраще вміє розмовляти з глядачами про смерть, процес вмирання, тугу і прийняття. Чуттєва, сумна історія, сповнена співчуттям і надією. З краплиною містики і давньогрецьких легенд. Каст чудовий.

Більше всього ображає, що Білявку зняв режисер, що зняв шикарний Як боягузливий Роберт Форд вбив Джесі Джеймса, де всі персонажі пророблені і відчуваються дійсно живими. А Ана з однією емоцією весь фільм проходила. Не вмієш знімати про жінок – не берись.

Немає об’єму в цій ролі, не видно живої жінки. Лише концентрована туга, сльози і емоційна пустка. Зате гарненько

Взагалі не фанат Монро, вважаю її особистість дещо переоціненою, але такий байопік робить мені болісно, як жінці. Ана в ролі Монро весь довгий хронометраж страждає. Навіть не так, вона СТРАЖДАЄ під гнітом важкого світу шоубізнеса.

Не дивлячись на дату виходу, фільм досі виглядає дуже гарним і з якісною графікою. Але який же лінивий і дитячий сценарій. Сподіваюся, для наступних частин Камерон все ж найняв нормального сценариста

Старший Макдона продовжує досліджувати вину і каяття в розмовній, жорсткій драмі. Не дивлячись на безкрайню пустелю, картина відчувається дуже камерною і майже сценічною. У відмінності від Голгофи тут майже немає гумору, лише широкі мазки проблематики расизму і елітарності.

Красивенна історія, яка близька по духу до «Позамежжя» Тарсема Сінха. Це більше притча, яскрава казка про кохання і відданість, пристрасть і жіночу силу. Почуття, а не дія. Не очікувала від Міллера такої чуттєвості.

Єдине що порадувало, слово «докторка» в українському перекладі (так, я за фемінітиви), згадування москалів і тренування тероборони в поселенні Асгарда. Навіть саундтрек, наповнений крутими олдскульними хітами (привіт, Джеймс Ганн), відчувався недоречним.

Цей Тайка зіпсувався, несіть наступного. Якщо минулий Тор був цільною історію, то Любов і Грім виглядають набором невдалих жартів під паскудні спецефекти (що біда всіх останніх супергеройських фільмів) і з акторською грою на рівні шкільної вистави.

І коли я кажу про фантасмагорію безумства, то не перебільшую. Одна сцена з Сатаною, що косить пшеницю (а ще він шеф великої корпорації) і стрибаючим на задньому фоні Майклом Емерсоном чого коштує.

Серіал з категорії guilty pleasure. Міські легенди, гарний баланс між вірою та наукою, упороті сатаністи, упороті демони, трушний Диявол, людяні священники. Так, є повістка, але на фоні всієї фантасмагорії безумств, вона виглядає на диво в тему.

І знову Піл висвітлює соціальні проблеми, прикриваючись горором. В цей раз масштабніше, але менш вигадливо. Сцени з Горді надовго мені запам’ятаються

Добра, трохи наївна комедійна мелодрама, які чомусь майже перестали знімати. Нагадує по тональності «Міс Петтігрю живе одним днем», але з комуністичними лозунгами

Незвичний погляд на відому історію. Дуже гарні краєвиди в першій половині і трохи безглуздий екшн другої (скину на те, що Хижак вчиться з кожним вбивством і він ще трохи тупенький). Стрічка тільки виграла, якби зменшили феміністичне позиціювання

Вигадливий, кривавий бойовик в дусі Дедпула. Але для тих, хто читав книгу – вони змістили чортові акценти! І тепер збіговисько психопатів (разом з несчастливим Сонечком) перетворилося в заручників сімейної драми. Затято, але книга краща

Руссо вкотре роблять ті самі помилки – погано монтують, вставляють не потрібні флєшбеки і пояснюють певні події через рот персонажів. Що добре? Крутий акторський склад (хоча персонаж Еванса явно списаний з його ж персонажа в Ножах наголо) і бойовка.